/Files/images/валя дубик1.jpeg

Адаптація дітей у шкільному середовищі

З досвіду роботи учителя-класовода

Новошляхівської ЗОШ І-ІІІ ст. Дубик Валентини Миколаївни

Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей як в соціально - психологічному, так і у фізіологічному плані. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам. Саме в ці перші місяці починають формуватися ті системи відносин дитини зі світом і самим собою, ті стійкі форми взаємин з однолітками і дорослими, і базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають в подальшому успішність його шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі.

/Files/images/Дубик 1.JPG /Files/images/валя1.JPG

Звикання до школи – тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півріччя. Другій половині потрібно більше часу. Процес адаптації складається з багатьох, тісно взаємозв'язаних, аспектів: соціального, педагогічного, фізіологічного, психологічного тощо. Що стосується фізіологічної адаптації, то більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 6-річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них значного розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

Я розумію, що головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Тому постійно працюю над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

/Files/images/Дубик 2.JPG /Files/images/валя9.JPG

Щоб адаптація першокласника пройшла успішно, намагаюся в своїй роботі враховувати вікові і індивідуальні психологічні особливості дітей, при нагоді демонструю віру в успіх дитини і дуже обережна під час неуспішного оцінювання на перших етапах навчання. Навіть при вербальному оцінюванні не допускаю групової критики дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з успіхами інших учнів. Натомість, порівнюю якість роботи дитини тільки з її попередніми роботами. Вказуючи на помилки, завжди підказую шлях до успіху. Намагаюсь більше акцентувати увагу на успіхах учня, перемогах, створюючи ситуації успіху на заняттях. Уроки організовую лише на позитивних емоціях, надаю емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком. Вважаю недопустимими ситуації стресу на уроках. Враховуючи вік першокласників, пріорітет ігрової діяльності та переваги образного мислення, на уроках максимально використовую гру, наочність, пам’ятаю правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками лише книжку і дошку – нічому не вчить»

/Files/images/Дубик 3.JPG /Files/images/валя10.JPG

Надзвичайно велике місце в адаптації дитини до школи належить сім’ї. Тому неабияке значення в профілактиці труднощів адаптації мають поглиблені психологічні консультації на основі тестування та спостереження з батьками. На кожних батьківських зборах організовуємо з батьками «круглі столи», обговорення ситуацій, лекторії, диспути, обмін досвідом. По кожному питанню заздалегідь готую «Пам'ятки батьків першокласників». Підтримую тісний зв'язок з батьками не лише з питань навчання та поведінки, а й залучаю їх до шкільного життя, спільних свят, проектів, цікавлюсь, чим живе дитина в позаурочний час.

Те, за яким шляхом піде розвиток школяра у найближчі роки, чи буде в період адаптації закладений соціальний та інтелектуальний фундамент успішного подальшого навчання, або з приходом в школу дитина потрапить у чужий, незрозумілий - а отже і ворожий йому - шкільний світ, багато в чому залежить від професійної і власне особистісної зрілості дорослих : батьків, педагогів, вихователів, шкільних психологів. Таким чином, вирішення проблеми успішної адаптації дитини багато в чому визначається характером взаємодії школи та сім'ї. Тому давайте робити так, щоб перші кроки дитини у шкільному світі, були для самої дитини радісними і впевненими.

Вересень 2016

Кiлькiсть переглядiв: 539

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.